Перегляньте навчальне відео за посиланням:
Україна в Першій світовій війні (укр.) ЗНО з історії України.
Опрацюйте теоретичний матеріал:
ПОЗИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ТА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЩОДО ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
На початку XX ст. український народ не мав власної державності й територіальної цілісності. Українські землі входили до складу двох сусідніх імперій — Російської та Австро-Угорської. Україна стала об’єктом територіальних домагань з боку воюючих сторін — Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, 1882 р.) й Антанти (Англія, Франція, Росія, 1904—1907 рр.).
Німеччина планувала захопити Придніпров’я, Донбас, Крим (згодом всю Україну) і включити їх до складу майбутньої «Великої Німеччини». Австро-Угорщина прагнула захопити Волинь і Поділля, Росія — Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття. Уряди Австро-Угорської та Російської імперій спекулювали «українським питанням», заявляючи про намір возз’єднати українські землі в межах своєї державності.
Під час Першої світової війні (1 серпня 1914 р. — 11 листопада 1918 р.) українці змушені були воювати один з одним: до російської армії було мобілізовано майже 4 млн. українців, до австро-угорської понад 300 тис. Одним з головних фронтів був Східний фронт, де військам Росії протистояли армії Австро-Угорщини й Німеччини. Основним театром воєнних дій стали західноукраїнські землі.
З початком війни серед політиків Наддніпрянської України стався розкол. Діячі Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) виступили у підтримку Росії, прагнучи за її допомогою об’єднати Україну й домогтися її автономії у складі Росії. Лідери Товариства українських поступовців (ТУП) зайняли нейтральну позицію з питання про ставлення до війни. Діячі Союзу визволення України (СВУ), заснованого у серпні 1914 р. у Львові емігрантами з Наддніпрянщини Д Донцовим, Д. Дорошенко та ін., виступили у підтримку Австро-Угорщини й Німеччини, намагаючись за їхньою допомогою відокремити Україну від Росії та створити самостійну й соборну Українську державу.
Ставлення політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо Першої світової війни
Назва організації | Ставлення до війни |
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) (В. Винниченко, С. Петлюра) | Підтримка Росії, об’єднання за її допомогою українських земель і здобуття автономії України у складі перетвореної на федерацію Росії |
Товариство українських поступовців (ТУП) (М. Грушевський, С. Єфремов) | Нейтральна позиція у ставленні щодо Першої світової війни, визнання війни чужою для українців справою |
Союз визволення України (СВУ) (Д. Донцов, Д. Дорошенко) | Підтримка Австро-Угорщини й Німеччини, відокремлення України від Росії та створення самостійної й соборної Української держави |
Головна українська рада (ГУР), Загальна українська рада (ЗУР) (К. Левицький, Є. Петрушевич) | Підтримка Австро-Угорщини й Німеччини, визволення України від Росії й створення української автономії у складі Австро-Угорщини |
У серпні 1914 р. представники політичних партій Західної України утворили у Львові Головну українську раду (ГУР) на чолі з К. Левиць ким, яка закликала українців воювати на боці Австро-Угорщини й Німеччини за визволення України від Росії й створення української автономії у складі Австро-Угорщини. Однак спроби відродити українську державність шляхом підтримки Австро-Угорщини у війні не дали очікуваних результатів.
У травні 1915 р. політичні лідери Західної України створили Загальну українську раду (ЗУР) на чолі з А*. Левицьким, яка намагалася привернути увагу громадськості до ідеї створення Української держави в межах її етнічних земель. У листопаді 1916 р. ЗУР саморозпустилася на знак протесту проти входження відвойованих у Росії українських земель до складу Польщі.
ПЕРЕБІГ ВОЄННИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Серпень — вересень 1914 р.
Російські війська Південно-Західного фронту здійснили успішний наступ у Галичині. У результаті Галицької бинти російські війська зайняли Східну Галичину, Північну Буковину й вийшли на Карпатські перевали. 22 березня 1915 р. російські війська після багатомісячної облоги взяли фортецю Перемишль.
Травень — червень 1915 р.
Австро-німецькі війська провели Горлицьку операцію, прорвавши оборону російських військ в районі Горлиці й Тарново, та захопили Східну Галичину, Північну Буковину, Західну Волинь, Холмщину й Підляшшя.
Травень — липень 1916 р.
Російські війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли в контрнаступ, здійснивши Брусиловськии прорив, і відвоювали Східну Галичину, Північну Буковину й Західну Волинь.
Червень 1917 р.
Наступ російських військ завершився повним провалом і втратою Галичини та Буковини, після чого лінія фронту стабілізувалася до укладення Брестського мирного договору (27 січня 1918 р.).
ДІЯЛЬНІСТЬ АВСТРІЙСЬКОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ В ГАЛИЧИНІ
Австро-Угорська й Російська імперії прагнули використати війну для придушення національно-визвольного руху українського народу. В Австро-Угорщині після початку війни тисячі українців без суду й слідства опинилися у в’язницях і концтаборах.
Наприкінці 1914 р. після Галицької битви на захоплених Росією західноукраїнських землях було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським. Закривалися українські школи та бібліотеки, заборонялися українські періодичні видання, громадські організації, «Просвіти». Переслідувалися учасники національного руху та греко-католицькі священики, зокрема громадський діяч М. Гру шевський и митрополит А. Шептицький. Окупаційну політику російського уряду щодо населення західноукраїнських земель назвали «європейським скандалам».
У 1915 р. після Горлицької операції на західноукраїнські землі повернулася австрійська адміністрація, яка почала переслідування «зрадників», що співробітничали з російською владою. У 1916 р. після Брусиловського прориву населення Галичини зазнало нових репресій з боку російської адміністрації.
БОЙОВИЙ ШЛЯХ ЛЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
З ініціативи ГУР у серпні — вересні 1914р. у м. Стрий на Львівщині був сформований легіон Українських січових стрільців (УСС) у складі австро-угорської армії. До легіону «усусів» увійшли представники молодіжних воєнізованих організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт» (близько 2,5 тис. чол.) на чолі з командуючим М. Галущинським. Українські січові стрільці стали першим військовим формуванням в Україні після втрати нею державності.
Січові стрільці взяли активну участь у Першій світовій війні на боці Австро-Угорщини. У вересні 1914 р. під час Галицької битви легіон УСС прийняв бойове хрещення, захищаючи Ужоцький перевал у Карпатах. У квітні — травні 1915 р. під час Горлицької операції «усуси» відзначилися у боях за гору Маківка в Карпатах, яка декілька разів переходила з рук у руки. У вересні 1916 р. полк УСС взяв участь у боях за гору Лисоня в Карпатах, де потрапив в оточення й припинив існування. Стрільці, яким вдалося вирватися із оточення, прибули на Волинь, де зайнялись просвітницькою роботою.
Перша світова війна призвела до падіння Російської й Австро-Угорської імперій, що створило умови для боротьби українського народу за незалежність.
РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
Із Програми Союзу визволення України «Наша платформа» (серпень 1914 р.)
«...Об’єктивна історична конечність вимагає, аби між західною Європою і Московщиною повстала самостійна українська держава.
...В розумінню сей історичної конечності російські Українці покликали до життя центральну загальнонаціональну організацію, яка б взяла на себе репрезентацію... національно-політичних і соціально-економічних інтересів українського народу в Росії. Організацією сією є Союз визволення України. ...Національно-політичною платформою Союзу є державна самостійність України.
...На випадок прилучення до Австрії... українсько-російської території буде Союз обстоювати за створення з усіх земель, заселених українським народом в Австрії, осібного автономного краю».
Із «Маніфесту Головної української ради» (серпень 1914 р.)
«...Ми не є прихильниками війни... Але бувають в історії держав і народів хвилі, коли війна являється неминучою. І коли не мажемо війни відвернути, то мусимо старатися, щоб ті жертви, яких вона від нас вимагає, не пішли марно...
Побіда Росії мала би принести українському народові австро-угорської монархії те само ярмо, в якім стогне 30млн українського народу в Російської імперії. Побіда австро-угорської монархії буде нашою побідою. І чим більше буде пораження Росії, тим швидше виб’є година визволення України».
Із Декларації Товариства українських поступовців «Наша позиція» (грудень 1916 р.)
«Україна віддача дітей своїх у жертву кривавому богові війни: її частини, що лежать у районі військових дій, нагло спустошено і зруйновано... Що ж дістав за це стражденний народ і знедолений край? Знищення всіх культурних цінностей, ...економічного добробуту, десятки тисяч ув'язнених і засланих у сніги й тайгу сибірську, ... безмежну низку репресій...
Ми... стали з найперших днів світової війни... на свою власну стежку... Цю війну ми визнані чужою для себе справою, шкідливою українському та й усім народам імперії».
1. Які позиції щодо Першої світової війни відображені у наведених документах? Які положення це підтверджують?
2. Інтереси яких політичних сил відображають дані програми?
ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ ДАТИ
1914 р., 1 серпня | оголошення Німеччиною війни Росії, початок Першої світової війни |
1914 р., серпень | утворення Головної української ради (ГУР), формування Легіону Українських січових стрільців (УСС), створення Союзу визволення України (СВУ) |
1914 р., серпень — вересень | Галицька битва російських і австро-угорських військ, участь легіону УСС у боях за Ужоцький перевал Карпатських гір |
1914 р., листопад | створення Галицько-Буковинського генерал-губернагорства |
1915р., березень | взяття російськими військами фортеці Перемишль |
1915 р., травень | утворення у Львові Загальної Української Ради |
1915 р., травень — червень | Горлицька операція австро-німецьких військ, участь легіону УСС у боях за г. Маківка в Карпатах |
1916 р., травень — липень | «Брусиловський прорив» російських військ, розгром легіону УСС у бою за г. Лисоня в Карпатах |
ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ
Світова війна | збройний конфлікт, у який утягнуто кілька держав або їх коаліцій, за переділ уже поділеного світу, сфер впливу, колоній і поневолення інших народів |
Союз визволення України | політична організація, утворена емігрантами з Наддніпрянщини Д. Донцовим, Д. Дорошенко та ін. у серпні 1914 р. у Львові, яка ставила за мету створення самостійної соборної Української держави |
Головна українська рада | міжпартійна організація на чолі з К. Левицьким, утворена представниками політичних партій Галичини УНДП, УРП, УСДП у серпні 1914 р. у Львові, яка ставила за мету здобуття автономії України у складі Австро-Угорщини |
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство | тимчасова адміністративно-територіальна одиниця на чолі з графом Г. Бобринським, створена царським урядом наприкінці 1914 р. на окупованих російськими військами західноукраїнських землях з метою їх швидкої інкорпорації до складу Російської імперії |
ПЕРСОНАЛІЇ
ЛЕВИЦЬКИЙ Кость» (1859—1941) — громадський, політичний і державний діяч, один із засновників УНДП, депутат австрійського парламенту та Галицького сейму. Під час Першої світової війни очолював Головну українську раду (1914), згодом Загальну українську раду. Був обраний головою першого уряду Західноукраїнської Народної Республіки — Державного секретаріату (1918)
БОБРИНСЬКИЙ Георгій (1863—1928) — російський державний діяч, граф. Під час Першої світової війни очолював Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, що утворилося на окупованих російськими військами західноукраїнських землях (1914). Проводив відверту антиукраїнську політику («європейський скандал»), метою якої була швидка інкорпорація Галичини й Буковини до складу Російської імперії
ДОРОШЕНКО Дмитро (1882—1951) — політичний діяч, історик, публіцист. Під час Першої світової війни став одним із засновників Союзу визволення України (1914). Член Української Центральної Ради (1917—1918), міністр закордонних справ Української держави П. Скоропадського (1918). З 1920 р. перебував в еміграції, де був організатором і співробітником українських наукових установ
Тест 2 (контрольний)
1. Що таке «світова війна»?
А військові дії, що мають затяжний характер на стабільних фронтах
Б протиборство коаліцій, у якому беруть участь більшість країн світу
В воєнні дії, що розраховані на розгром противника за короткий час
Г збройна боротьба, яку ведуть різні соціальні групи за владу в країні
2. Яка українська політична організація висловила свою позицію щодо Першої світової війни в документі, витяг із якого наведено?
«Ми — українці з Росії... уживемо всіх наших сич для остаточного обрахунку з Росією. ...Великі жертви, які наш народ приніс у своїй боротьбі з Росією в протягу соток літ, дають нам моральне право жадати уваги та зрозуміння цивілізованого світу для нашої справи, для незалежності України!»
А Головна українська рада
Б Загальна українська рада
В Союз визволення України
Г Товариство українських поступовців
3. Наприкінці якого року лінія фронту Першої світової війни проходила по вказаній на картосхемі лінії?
А 1914 р.
Б 1915 р.
В 1916 р.
Г 1917р.
4. Установіть відповідність між прізвищами історичних діячів і фактами їх біографії.
1 командир військового формування Українських січових стрільців
2 митрополит Української греко-католицької (уніатської) церкви
3 президент Головної української (згодом Загальної української) ради
4 голова адміністрації Галицько-Буковинського генерал-губернаторства
А Г. Бобринський
Б М. Галущинський
В К. Левицький
Г К. Трильовський
Д А. Шептицький
5. Установіть послідовність подій Першої світової війни на українських землях.
А розгром усусів у бою за гору Лисоня на Тернопільщині
Б перемога січовиків у битві за гору Маківка в Карпатах
В бойове хрещення усусів в боях на Ужоцькому перевалі
Г культурно-освітня діяльність січових стрільців на Волині
6. Які спільні риси мала політика Російської та Австро-Угорської імперій щодо українського населення в роки Першої світової війни?
1 надання громадськими організаціями допомоги постраждалим у війні
2 переслідування та ув'язнення українців, визнаних «неблагонадійними»
3 закриття українських шкіл, бібліотек, преси, насильницька русифікація
4 використання місцевих ресурсів для забезпезпечення потреб діючої армії
5 нищення Української греко-католицької церкви, насаджування православ'я
6 репресії проти осіб, звинувачених у співробітництві з військами противника
Фото виконаного завідання надішліть мені в особисті повідомлення у Вайбер
Немає коментарів:
Дописати коментар