How many languages you know — that many times you are a person. Скільки мов ти знаєш-стільки разів ти людина. A different language is a different vision of life.Інша мова - це інше бачення життя (Фредеріко Фелліні). Who does not know foreign languages does not know anything about his own.Хто не знає іноземних мов, нічого не знає і про свою власну (Гете). To have another language is to possess a second soul.Володіти іншою мовою - це як мати другу душу. (Карл Великий).

Тема: Ґабріель Ґарсіа Маркес. Короткі відомості про життя митця, лауреата Нобелівської премії

Життя людини — це не те, що з нею сталося,

а те, що вона пам'ятає і як вона це пам'ятає...

Ґ. Ґарсія Маркес

Ґабріель Ґарсія Маркес — видатний колумбійський письменник, автор романів, повістей, новел. У його творчості виявилися найхарактерніші ознаки латиноамериканської літератури ХХ ст., яка, сприйнявши здобутки й досягнення всесвітньої літератури, сама стала важливою складовою загальнолюдської культури. Водночас Маркеса вважають найяскравішим представником літератури «магічного реалізму». Саме про це він говорив: «Ми народжуємося й живемо у світі фантастичної реальності».

Основна тема творчості Ґ. Ґарсії Маркеса, яка виявилась уже в перших його літературних спробах,— тема самотності, відчуженості людини. У найвідомішому романі автора, «Сто років самотності», навіяному біографічними образами дитинства та історичним контекстом життя країни, змальовано шість поколінь роду Буендіа — від його заснування й до повного виродження. Причиною цього виродження стає замкненість, ізольованість від часу та проблем, якими живе решта людей, а у глибшій смисловій перспективі роману вимирання роду символізує деградацію, духовний занепад людства, яке дедалі більше індивідуалізується й усамітнюється, утрачаючи духовну єдність, ту солідарність, що є запорукою виживання і розвитку.

Ще одна провідна тема творчості митця — це проблема влади, її філософського й психологічного обґрунтування та причин її переродження на некеровану законами й мораллю деспотичну тиранію.

Основні стильові ознаки творів Маркеса — взаємопроникнення елементів реальності та фантастики, поєднання філософських здобутків сучасної латиноамериканської культури з мотивами й образами індіанської, негритянської та іспанської міфології, експресивний метафоризм, тяжіння до символічних узагальнень і притчевої манери оповіді, лаконізм і «снайперська влучність мовлення».

Теорія літератури

«Магічний реалізм» — це реалізм, у якому органічно поєднано елементи реального й фантастичного, побутового й міфічного, справжнього й уявного, таємничого. Уже в самому терміні криється поєднання двох протилежних понять: реалізм (матеріальне, те чого можна торкнутися, буденне, звичайне) та магічний (фантастичне, несподіване, незвичайне, містичне, нез’ясовне). Звісно, письменники у своїх творах не прагнули повною мірою відтворити міфологічну свідомість, та взяли від неї найголовніший художній принцип — зображення казкового, фантастичного як такого, що реально існує, і тому зрозумілого, буденного. Реальність та фантазія тісно переплетені в їхніх творах, а фантазія так само реальна, як і сама реальність.

 Перегляньте навчальне відео:

Ґабріель Ґарсіа Маркес: шлях до успіху




Завдання в зошит. дайте відповіді на питання:

- Як ви розумієте термін «магічний реалізм»?

- Схарактеризуйте центральні проблеми й провідні художні особливості прози Маркеса.

Немає коментарів:

Дописати коментар