Тема: Смислові відношення між частинами складного безсполучникового речення

 Опрацюйте теоретичний матеріал:

Безсполучниковим називається складне речення, частини якого об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників і сполучних слів.

З золота зіткане сяєво ллється, ліс в ніж купається, листя сміється (М. Рильський). Опеньки з’явились — літо скінчилось (Народна творчість). І вирішено було тоді на їхній сумовитій раді: збудуємо собор (О. Гончар).

Смислові зв’язки в безсполучниковому складному реченні

За характером смислових зв’язків між частинами безсполучникові складні речення поділяються на два основні види:

а) з однорідними (однотипними)частинами, які є відносно рівноправними за змістом. Під ногами джвякотить мокрий сніг, поміж бур’янами вода дзюрчить, до яруг пробивається, синички пурхають з бур’янини на бур’янину (Григір Тютюнник);

б) з неоднорідними (різнотипними) частинами, одна з яких підпорядковується іншій. Пам’ятаю: стояли раз добрі морози (А. Тесленко). Продержало з тиждень морозом — земля заклякла, як кістка (Панас Мирний).

Більшість безсполучникових складних речень за своєю будовою і змістом синонімічні до сполучникових (складносурядних і складнопідрядних) і легко перебудовуються в них. Порівняймо: На небо вийшли зорі, під ногами трохи примерзло (М. Вінграновський). На небо вийшли зорі, і (а) під ногами трохи примерзло. Я знаю: мова мамина — свята (А. Адамович). Я знаю, що мова мамина — свята.

Але частина безсполучникових складних речень не може перебудовуватися в синонімічні сполучникові. Наприклад: Іноді з левад долинають приглушені вибухи — то тріскається лід на річці (Григір Тютюнник).

Між однорідними частинами безсполучникових складних речень виділяють такі основні види смислових зв’язків:

а) одночасність дій, явищ. Посох горошок на дорозі, мачок вже цвіт давно згубив, високий соняшник на грядці журливо голову схилив (Олена Пчілка);

б) послідовність дій, явищ. Навколо все більше густів сірий морок, за ним ішла вечірня година (М. Стельмах);

в) зіставлення чи протиставленнязмісту частин. Бджоли раді цвіту — люди літу (Народна творчість). Слово — срібло, мовчання — золото (Народна творчість). У безсполучникових складних реченнях, що виражають одночасність дій, частини можуть мінятися місцями. Десь скрипів віз; за гаєм, у хуторі, співали дівчата (С. Васильченко). За гаєм, у хуторі, співали дівчата; десь скрипів віз.

У безсполучникових складних реченнях зі значенням часової послідовності дій чи зіставними відношеннями частини не можуть міняти місце без порушення смислових зв’язків. У тій хвилі відхилилася запона намету, швидким кроком увійшла до намету Мирослава (І. Франко). Не тополю високу вітер нагинає, дівчинонька одинока долю зневажає (Т. Шевченко).

За будовою безсполучникові складні речення, що виражають одночасність або послідовність дій, є відкритими синтаксичними одиницями й можуть мати необмежену кількість частин.

Країною сонною ніч пролітала;

Мовчало таємно південнеє море,

Дрімали чинари, схилялися лаври,

За темний серпанок ховалися гори.

X. Алчевська

Речення із зіставними чи протиставними зв’язками у своєму складі мають завжди тільки дві частини (тобто є двочленними). Вік живи — вік учись. Не спіши язиком — квапся ділом (Народна творчість). Буде каяття на світі — вороття не буде (Т. Шевченко).

Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами за будовою є двочленними. За смисловими зв’язками вони поділяються на кілька видів.

1. Безсполучникові складні речення з умовним значенням. У цих реченнях перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини. Не навчить школа — навчить життя (Народна творчість).

2. Безсполучникові складні речення з часовим значенням. У них перша частина вказує на час здійснення дії, про яку йдеться в другій частині. Зайде сонце — Катерина по садочку ходить... (Т. Шевченко).

Досить часто в безсполучникових реченнях перша частина виражає одночасно й умовне, й часове значення. Наприклад: Розпочалися жнива — закочуй рукава (Народна творчість). Здушили сльози — не виходь на люди. Болить душа — не виявляй на вид (Л. Костенко).

3. Безсполучникові складні речення з причиновим значенням. У цих реченнях друга частина розкриває причину дії чи стану, про які йдеться в першій частині. Раптом Сіроманець заліг: з горба вітер доніс йому запах дикого звіра (М. Вінграновський).

4. Безсполучникові складні речення з наслідковим значенням. У них друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в першій частині. Ударили козаки веслами у воду — одскочив дуб од берега... (А. Кащенко).

5. Безсполучникові складні речення з пояснювальним значенням. Друга частина цих речень розкриває, пояснює чи уточнює зміст першої частини. Вже бачу: хмарою куриться шляхів нестямних курява (О. Гончар). Тільки тепер Богдан упізнав: до нього сходинками спускалася Яринина сестра (М. Стельмах).

Тренувальна вправа в зошит:

• Розгляньте наведені безсполучникові складні речення. Визначте смислові зв’язки між їхніми частинами, скориставшись відповідними позначеннями: 1) одночасність дій, явищ; 2) часова послідовність дій, явищ; 3) зіставлення (протиставлення) явищ; 4) умова; 5) наслідок; 6) причина; 7) час; 8) пояснення.

1. 1. Осінь пензлем Левітана доторкнулася садів — жовтим, золотим, багряним лист заграв, затріпотів (О. Ющенко).
2. 2. Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім (М.Стельмах).
3. 3. Метушня слабким притаманна, безголосим властивий галас (Л.Костенко).
4. 4. Не вчи плавати щуку: щука знає всю науку(Нар. тв.).