Соломка Андрій. "Пісня про себе".

Себе я прославляю, себе я оспівую,

І те, що приймаю я, приймете й ви,

Бо кожен атом, котрий належить мені,

так само належить вам.

Я тиняюся, шукаючи свою душу,

На дозвіллі тиняюся влітку, нахиляюся

й розглядаю стебло травинки.

Мій язик, кожен атом моєї крові складається

з цього ґрунту, з цього повітря;

Народжений тут від батьків, народжених тут батьками,

котрі так само тут народилися,

Я, тридцятисемирічний, без жодної хворості,

розпочинаю

І сподіваюся не урватися аж до смерті.

Вірування та вчення, всіма облишені,

Ви відступили убік — але й ви добрі на місці своєму, і вас не забуто, —

Я прихищаю всі — правильні й хибні, я дозволяю стверджувати речі

щонайризикованіші:

Хай промовляє природа без перешкод з первісною силою.

Ознайомтесь із теоретичним матеріалом за посиланням: 👉👉“Пісня про себе” аналіз Волт Вітмен

Записати в зошит:

1. Тема, ідея, жанр, тематика, новаторство збірки "Листя трави"

2. Проблематика збірки "Листя трави", наскрізні образи

Додаткові посилання для ознайомлення:

Волт Вітмен, Листя трави (2020) (аудіокнига українською)

Тетяна Мальцева, викладач КЦППРКБГ