How many languages you know — that many times you are a person. Скільки мов ти знаєш-стільки разів ти людина. A different language is a different vision of life.Інша мова - це інше бачення життя (Фредеріко Фелліні). Who does not know foreign languages does not know anything about his own.Хто не знає іноземних мов, нічого не знає і про свою власну (Гете). To have another language is to possess a second soul.Володіти іншою мовою - це як мати другу душу. (Карл Великий).

Іменник. Рід іменника

Перейдіть за посиланням, перегляньте навчальне відео:

 Чоловічий, жіночий чи середній рід іменника? 

Проблемні випадки визначення роду для ЗНО 


Українська мова. Іменник. Рід іменників.

Таймкод 7:47 (починати дивитись з цього часу)

Занотуйте в зошщит: визначення, що таке іменник; граматичні категорії іменника. А також:


Мусимо пам’ятати (не переписувати! ознайомитись):

1) В українській мові є чимало структурно подібних слів, які мають інший рід та інший тип відмінювання: меч — ніч, гнів — кров, Корсунь — Умань, біль — сіль, гілля — рілля, земля — теля — Золя, мати — Карпати, каша — лоша. Отже, Корсунь зелений іменник відмінюється як хлопець, кінь, Умань зелена іменник відмінюється як тінь, радість, Чернівці зелені (бо це так званий множинний іменник), Сочі зелене (іменник Сочі не відмінюється, його рід визначається за загальним словом місто).

2) Категорія роду для більшості іменників невмотивована; часто іменники на позначення того самого поняття можуть мати інший рід: дорога — шлях — шосе, хата — дім.

3) Ті самі поняття в різних мовах можуть мати для свого позначення слова, що належать до різних родів: білоруське цень — чоловічого роду, а український відповідник тінь — жіночого. Українські слова біль, Сибір, дріб, степ, накип, насип — чоловічого роду другої відміни, а російські відповідники боль, Сибирь, дробь, степь, накипь, насыпь — жіночого роду третьої відміни. Український іменник путь — жіночого роду, а російський — чоловічого. Тому й відмінкові закінчення однакових у двох мовах іменників можуть бути зовсім іншими. Українською мовою правильно «болем сповнилося серце матері», «є у продажу», «гарний посуд» (не «біллю сповнилося серце», «є у продажі», «гарна посуда»), російською — «болю», «есть в продаже», «хорошая посуда».

4) При визначенні роду треба брати до уваги закінчення не тільки називного відмінка, а й інших, особливо родового та орудного. Наприклад, у пісні співається: «За Сибіром сонце сходить» (таке саме закінчення, як у словах лісом, столом, отже, Сибір — чоловічого роду); або говоримо «десятковим дробом» (таке закінчення, як у іменників столом, лісом). Отже, мало підставляти слова цей, ця, це чи він, вона, воно, як це пишуть у багатьох шкільних підручниках, а в сумнівних випадках треба-така заглянути у словники.

Завдання (письмово): Впр 240 сторінка 175. Підручник за посиланням:




Фото виконаного завдання надішліть мені в особисті повідомлення у Вайбер.


Немає коментарів:

Дописати коментар