Пошуки сенсу буття й призначення людини

Шановні учні 5-ої групи!

Пропоную для ознайомлення теоретичний матеріал та завдання:

Перегляньте відео-урок за посиланням:

Зарубіжна Література 11 клас. Пошуки сенсу буття й призначення людини. 

Трагедія Гете — результат роздумів автора над філософськими проблемами буття. Зміст «Фауста» універсальний: молодість і старість, мужність і жіночність, народження і смерть, війна і мир, побут і політика, наука і мистецтво.

«Пролог на небі» — зав’язка трагедії. У ньому зображено фантастичну суперечку між Господом та Мефістофелем, яка набуває символічного значення. Основний предмет розмови — це людина: хто вона така, яке її місце у світі. У «Пролозі» висловлюються полярні думки. Господь стверджує силу людської особистості, її здатність до розвитку, до пошуку смислу буття:

Він поки що у мороці блукає,

Та я вкажу йому до правди вхід...

Мефістофель, навпаки, говорить про «мізерність людську», яка не дасть змоги людству наблизитися до вершин духу:

Смішний божок землі не зміниться ніяк, —

Як спервовіку був, так і тепер дивак.

Погано він живе! Не треба

Було б йому давать і крихти світла з неба.

Тим розумом владає він,

Щоб жити, як тварина із тварин.

Що ж є людина на землі — «божественне створіння», яке прагне істини, чи «тварина із тварин»? Це головна проблема «Прологу на небі», що визначає ідейний зміст трагедії «Фауст».

Гете говорить про людину в контексті Всесвіту, встановлюючи між поняттями людина — Всесвіт прямий зв’язок: від того, який шлях обере особистість — «божественний» чи «тваринний», — залежить доля світу. Тому боротьба добра і зла, Господа і диявола, що вічно триває у світі, переноситься письменником у душу людини і впливає не тільки на теперішнє, а й на майбутнє.

Ежен Делакруа. Поява Мефістофеля. 1828 р.

Сам Гете пояснював цей образ як «дух заперечення». Знищуючи щось недосконале в житті («заперечуючи»), він водночас звільняє шлях для досконалішого.

Однією з центральних проблем «Фауста» є проблема поєднання ідеалу з реальним життям, а сюжет — пошуки її розв’язання. Фауст, що постарів над фоліантами (великими товстими книгами), багато років б’ється над розкриттям таємниць світу, а ті виявилися недоступними людському розуму. Зневірений Фауст готовий до самогубства. Аж ось перед ним з’являється Мефістофель і пропонує угоду: він дасть Фаусту мить повного задоволення життям і собою, щоб той міг вигукнути: «Зупинися, мить!», тоді вчений продасть Мефістофелю свою душу.

У «Фаусті», як і в поемі Данте «Божественна комедія», основний сюжет становлять пошуки й мандри героя. Мефістофель стає провідником Фауста.

Мефістофель постає у трагедії символом зла. Він так говорить сам про себе: «Я — тої сили часть, Що робить лиш добро, бажаючи лиш злого».

Жан Поль Лоуренс. Доктор Фауст. XIX ст.

Проблема боротьби добра і зла — біблійна основа твору. Люди постійно опиняються перед моральним вибором між добром і злом, Богом і дияволом, світлом і темрявою. І правильний вибір залежить не від зовнішніх обставин, а тільки від людської сутності, від сили людського духу.

Ситуація вибору є вихідною ситуацією «Фауста». Не випадково у розмові з учнем Мефістофель повторює біблійну фразу: «Будете, як Бог, знати добро і зло». Вибір між добром і злом, духовним і тілесним, життям і смертю, істиною й темрявою і визначає шукання героя трагедії.

Письменник-просвітник, Гете вірив у перемогу сил розуму, добра, справедливості. У художній концепції твору образом Фауста поет стверджує думку про творчі зусилля людини на землі, у яких полягає сенс буття.

Проблеми, яких торкнувся Гете у своєму «Фаусті», належать до вічних морально-філософських проблем людства. Бо вічно триватиме боротьба «неба» і «землі», «духу» і «потреби».

Запишіть відповідь на питання в зошит:

• У художньому творі кожен образ є носієм певної ідеї. Яка ж ідея пов’‎язана з образом Фауста? 
• Як в образі Фауста втілено динамізм нової європейської цивілізації?