How many languages you know — that many times you are a person. Скільки мов ти знаєш-стільки разів ти людина. A different language is a different vision of life.Інша мова - це інше бачення життя (Фредеріко Фелліні). Who does not know foreign languages does not know anything about his own.Хто не знає іноземних мов, нічого не знає і про свою власну (Гете). To have another language is to possess a second soul.Володіти іншою мовою - це як мати другу душу. (Карл Великий).

Віхи життя та значення діяльності Й.В.Гете

 Шановні учні, 

ознайомтесь з теоретичним матеріалом

перегляньте експрес-урок та відео матеріали

Експрес-урок 1. Йоганн Вольфганг фон Гете



 28 серпня 1749 року у Франкфурті-на-Майні у 18-річної дружини імперського радника Катаріни Елізабет Текстор-Ґете народилася дитина без ознак життя. Упродовж тривалого часу бабуся розтирала груди новонародженого вином, доки не пролунав довгоочікуваний крик немовляти. Якщо народження людини пов’язане з міфом, то міф її народження пов’язаний із вибором: вона знає, що її місія в цьому світі значна, а тягар відповідальності невимовно важкий.

Саме так прийшов у життя видатний німецький і європейський поет та просвітник Йоганн Вольфґанґ Ґете, про життя і творчість якого російський письменник Іван Тургенєв сказав: «Життя й поезія не розпадаються в нього на два окремі світи: його життя було його поезією, його поезія була його життям...» (звернення до епіграфа до уроку). Сьогодні ми розпочнемо знайомство з обома світами Й. В. Ґете: життям та поезією, які, подібно до граней кристалів, вражають своїми розмаїттям та красою.

 

Йоганн Вольфґанґ Ґете, видатний німецький поет, мислитель і вчений, народився 28 серпня 1749 року у Франкфурті-на-Майні у заможній родині (дід Ґете був головним суддею та старшиною міста, а батько мав титул імперського радника). Дитинство майбутнього поета минуло в рідному місті, де він здобув добру освіту. Продовжив навчання у Лейпцизькому та Страсбурзькому університетах. У Страсбурзі Ґете стає членом літературного гуртка «Буря і натиск», мріє про нове німецьке мистецтво, вільне від іноземних впливів, про об’єднання держави. 22-річним захистив дисертацію та здобув ступінь ліценціата. Вірші почав писати ще в дитинстві. Ліричні поезії, драми й особливо роман «Страждання юного Вертера» (1774) рано зробили ім’я Ґете відомим. В юнацькі роки починає працювати над «Фаустом».

 

 

1775 року 18-річний герцог Карл Авґуст Саксен-Веймарський запросив 26-річного поета до себе на службу. Ґете став таємним радником і членом державної ради, упродовж 3 років очолював кабінет міністрів, керував військовими і державними справами. Згодом зосереджується на заняттях природничими науками, пише ґрунтовні праці, художні твори. Велетенський літературний доробок поета становлять 143 томи, що містять зокрема 3150 віршів.

Після 1788 року Ґете віддаляється від громадського життя як від чогось дріб’язкового й суєтного і присвячує себе особистому та творчому вдосконаленню. Сенс життя поет убачав у тому, щоб розвинути в собі творчі здібності, подарувати людям частку своєї духовності. Творчість він уважав вищою властивістю людини. У цей період почалася його дружба з Міллером. Ґете стає директором Веймарського придворного театру і ставить на сцені п’єси Шекспіра, Лессінґа, Міллера, а також власні. Він працював навіть у важкі часи наполеонівської окупації, понад 13 років був меценатом Веймарської кунсткамери.

Ґете захоплювався не лише літературою: він багато часу приділяв природничим наукам, таким, як ботаніка, зоологія, анатомія, геологія, оптика; коло його інтересів охоплювало також музику й малювання. У людині поет та мислитель цінував цілеспрямований характер. Він писав: «Для людини по-справжньому існує лише одна біда — коли її захоплює ідея, що не має жодного відношення до справжнього життя або ж відволікає від праці».

Друга половина життя поета сповнена творчої активності. Він очолював Єнський університет, вивчив 6 мов, грав на клавесині та флейті, малював, танцював, фехтував, їздив верхи. Його будинок став місцем паломництва освічених шанувальників мистецтва та науки. 1827 року Ґете обрали почесним членом ради Харківського університету. Він зробив значний внесок у розвиток медицини, ботаніки, орнітології, мінералогії, педагогіки, історії, етнографії. Єдина таїна світу, непідвладна ані розуму, ані уяві людини, на його думку,— це таїна сонячного світла. Ґете оголосив себе відданим сонцепоклонником.

Навесні 1832 року Ґете сильно застудився і 22 березня помер. Коли вже пульс зник, його права рука неначе намагалася щось написати у повітрі. Похований у Веймарі в одному склепі із Шиллером.

 Трагедія «Фауст» Ґете — один із найвизначніших творів світової літератури.

Історія створення. «Фауст» — найвище досягнення Ґете. Ще замолоду поет захопився середньовічною легендою про мага й чародія Фауста, якому в його нечестивих заняттях допомагав чорт, за що забрав потім його душу в пекло. Свою душу Фауст мусить віддати в обмін за земну мудрість. Та істина, яку проповідували авторитети давніх часів і яку містять святі книги, не задовольняє вченого. Для того щоб осягнути істину буття, Фауст прагне заглибитися в саме життя. У Фаусті драматург відкрив привабливі риси: ренесансну допитливість розуму, прагнення осмисленого життя.

Сюжет про вченого-мага Ґете поєднав з іншим, досить поширеним у творчості штюрмерів сюжетом: палко закоханий юнак спокушає юну, недосвідчену дівчину, яка завагітніла від нього, а він малодушно кидає її напризволяще. Поет знайшов спосіб, як поєднати ці два сюжети: Мефістофель (чорт) омолоджує вченого. Персонажами твору Ґете є Бог, чорт, людина, нечиста сила. Однак тема виявилася занадто складною для молодого поета, і він припинив працювати над рукописом. Майже за 25 років він повертається до нього: «Фауст» стає головним змістом творчого життя Ґете.

Занотуйте в зошит: 

 «Фауст» Й. В. Ґете

                             

Домашнє завдання: 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)